УВАГА!!! З 1 вересня тривають інспекційні відвідування, як уберегтися бізнесу

0
926

Для навігації по матеріалам публікації ви можете перейти за посиланнями наведеними нижче:

Судова практика, на яку варто звернути увагу

Про що слід пам’ятати роботодавцям та на які законодавчі і нормативно-правові акти звернути увагу.

Як роботодавцю убезпечити себе від негативних наслідків за результатами інспекційного відвідування.

До 1 вересня 2020 року за участі представників Державної податкової служби, Пенсійного фонду, центрів зайнятості, органів місцевої влади та місцевого самоврядування, Національної поліції проводилася активна  роз’яснювальна робота про заплановані інспекційні заходи .

25 серпня в режимі відеоконференції було проведено міжвідомчу нараду  за участі представників Пенсійного фонду, Державної податкової служби, Державної служби зайнятості, Національної поліції та Обласної держадміністрації під головуванням т.в.о. начальника Управління Ганни Зуб ( детально читати тут)

Особливу увагу роботодавців під час інформаційно=роз’яснювальної роботи було звернуто насамперед на негативні наслідки нелегальних трудових відносин для самих сторін таких відносин – працівників та ще в більшій мірі для роботодавців ( детальніше можна прочитати перейщовши за посиланнями тут1, 2 ,3, 4,5).

 Спеціалісти відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління з питань праці з початку року постійно приймають участь в реалізації інформаційних заходів, акцентуючи увагу роботодавців та працівників на тому, що наслідком неофіційного працевлаштування є незадовільні умови праці не проводяться медичні огляди працівників, лабораторно-інструментальні дослідження умов праці  з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, атестація робочих місць за умовами праці на робочих місцях з  важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці, що позбавляє таких працівників права на пільгову пенсію за віком,  скорочений робочий час, підвищену оплату праці, відповідний соціальний захист у разі настання нещасного випадку чи професійного захворювання.

28 серпня т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Ганна Зуб провела нараду з питань проведення інспекційних заходів з  виявлення фактів використання неоформленої праці (див. тут)

З 01.09.2020  інспекторами праці управління з питань праці,  управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки, управління гірничого нагляду Головного управління  Держпраці у Донецькій області на виконання окремого доручення т.в.о. Голови Держпраці  Віталія Стажієнка від 25.08.2020 року  здійснюються  інспекційні відвідування. 

 

При плануванні інспекційної роботи першу чергу враховуються  ризики використання неоформлених працівників, виявлені при проведенні інформаційних заходів  (розбіжності між фактичними показниками кількості осіб та звітними показниками), звернення-скарги громадян, а також результати аналізу іншої наявної інформації.

Основними та найбільш актуальними формами прояву незадекларованої праці в України є

наступні:

1) неформальна зайнятість у формальному секторі;

2) зайнятість у неформальному секторі;

3) приховування фактично відпрацьованого робочого часу та виплата заробітної плати, «в конверті»;

4) підміна фактичних трудових договорів цивільними та господарськими, а також штучне використання дистанційних та аутсорсингових механізмів для приховування найманої праці;

5) не оформлена належним чином вторинна зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи.

Практика порушень прав людини на працю та соціальний захист є  досить широкою.  Однією із найбільш поширених форм незадекларованої праці є замасковане працевлаштування працівників, коли замість трудового укладається цивільно-правовий договір. Досить часто роботодавці вдаються до оформлення цивільно-правових договорів з працівниками «заднім числом» під час або відразу після інспекційного відвідування, аби уникнути відповідальності за залучення працівників до виконання робіт без укладення трудового договору.    Тому для роботодавців і працівників будуть корисними позиції, сформульовані судовою владою з цього приводу.

Судова практика, на яку варто звернути увагу.

Херсонський окружний адміністративний суд розглянув справу № 540/1062/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області,  в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.03.2020 року №ХС6737/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на позивача у розмірі 47230,00 грн.   

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 05 лютого 2020 року проведено інспекційне відвідування місця здійснення позивачем підприємницької діяльності, за результатами якого складено акт, в якому зафіксоване порушення ч.3 ст.24 КЗпП України – допущення працівника до роботи працівника без оформлення трудового договору, наказу та повідомлення про прийняття на роботу до ДФС. На підставі вказаного акту начальником Головного Управління Держпраці у Херсонській області було винесено постанову від 25 березня 2020 року №ХС 6737/1148/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 47230 грн. Вказану постанову позивач вважав протиправною, що і стало підставою для його звернення до суду. Зокрема, протиправність постанови обґрунтовувалася тим, що він самостійно здійснює господарську діяльність у своєму магазині та не використовав найману працю. Особа, яка була присутня при проведенні інспекційного відвідування це ОСОБА_2 , з якою укладено цивільний договір про надання послуг від 03 лютого 2020 року на час відпустки позивача. 05 лютого 2020 року вона якраз приступила до виконання обов`язків за договором

Водночас судом досліджено наданані Головним управлінням Держпраці докази і встановлено на ступне:

–          відео №VID20200205_115431 та №VID20200205_115610 продавець здійснює продаж товару, а саме реалізує пиво, проводить розрахунок з покупцем;

–          відео №VID20200205_115610 (з 35 сек.) ФОП ОСОБА_1 надає пояснення інспектору, згідно яких він сам працює в магазині, а жінку ( ОСОБА_3 ) він випробує, чи буде вона працювати чи ні, можливо вона не справиться і не підійде йому. З пояснень позивача вона перший день працює. Також позивач пояснюав, що не оформлював її роботу жодним чином, оскільки не бачить сенсу займатись оформленням з огляду на те, що вона може не справитись з роботою. Тобто, якщо вона не підійде, завтра її вже не буде в магазині (відео з 44 сек.);

–          відео №VID20200205_115916 (з 49 сек.) продавець ОСОБА_3 пояснила, що вона стажується перший день. Також вона пояснила, що робота продавцем для неї нова сфера, вона раніше не працювала в магазині і тому вона ще не знає чи впорається. Стажується перший день.

Отже, в ході інспекційного відвідування продавцем пояснюється факт її перебування у магазині проходженням стажування, що не спростовується позивачем та, навпаки, підтримується, що убачається з відео №VID20200205_115916.

Суд вирішив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області   про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.03.2020 року №ХС6737/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 47230,00 грн.

  Окружним адміністративним судом м. Києва 27 серпня 2020 року було розглянуто  справу №640/3657/20 за позовом фізична особи-підприємця . Фізична особа -підприємець ОСОБА_1  звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1941/57/АВ/ТД/ФС-707 від 24 грудня 2019 року.

         В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що нею не було допущено порушення вимог законодавства про працю, оскільки шість осіб, про які вказує відповідач в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 13 грудня 2019 року № КВ 1941/57/АВ не перебували із позивачем у трудових відносинах та не були допущені позивачем до роботи без укладання трудового договору.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 допустила до роботи без укладання трудового договору 6 працівників, не оформлених наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Роботодавцем не надано підтверджуючих документів щодо працевлаштування 6 осіб, які знаходяться на території «Мисливського хутору».

Перебування зазначених в акті інспекційного відвідування осіб у трудових відносинах з позивачем підтверджено поясненнями таких осіб, які містяться в матеріалах справи.

Натомість позивачем надано суду копії договорів на виконання робіт (послуг) від 21 листопада 2019 року, укладених з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , предметом яких є виконання робіт по кухні у період з 21 по 28 листопада 2019 року.

Судом було встановлено, що у цивільно-правових угодах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що вказує на наявність трудових відносини між позивачем та вищевказаними особами.

Суд звернув увагу на те, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.

Рішення суду: у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Донцьким окружним адміністративним судом 11 серпня 2020 р.  розглянуто справу №200/2615/20-а.    Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області в якому просить:

– визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця від 30.01.2020 року №ДЦ1523/559/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 125190,00 грн.;

– стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1251,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області було проведено інспекційну перевірку позивача, під час якої встановлено факт використання найманої праці без оформлення відповідного трудового договору, що призвело до притягнення до відповідальності у вигляді штрафу. Разом з цим, на думку позивача він не використовував найману працю без відповідного оформлення, оскільки працівник у належному йому магазину працював за цивільно-правовою угодою (при наявності клієнтів здійснювала роботу з торгівлі продуктами) .

Водночас дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що  ОСОБА_2 виконувала такі роботи, як прибирання (Розділ 1 Договору від 05.06.2019 року) (а.с. 28).  При цьому, в укладеній угоді не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). В угоді не зазначено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що характер робіт, які виконувала ОСОБА_2 , є фактичним виконанням трудових обов`язків, що обумовлює обов`язкове укладення трудового договору у відповідності до приписів Кодексу законів про працю України.

Рішення суду: в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (вул.Прокоф`єва, 82, м.Покровськ, Донецька область, 85302, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – відмовити повністю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/2868/2020) від 17.08.2020 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» до  Головного управління Держпраці у Харківській області  щодо скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 792 870грн. 00коп. відмовлено у повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що зі змісту спірної постанови вбачається, що під час проведення заходу Державного контролю у формі інспекційного відвідування 27.12.2019 року за фактичним місцем здійснення господарської діяльності ДП »Жовтневе лісове господарство» Інспекцією було встановлено факт допущення позивачем до роботи 19 осіб без укладення трудового договору . Однак, позивач вважав, що оскільки між ДП »Жовтневе лісове господарство» та вказаними працівниками укладено цивільно – правові договори на виконання певного переліку послуг, то потреба в укладенні трудових договорів відсутня, з огляду також на характер наданих (виконаних) послуг.

Водночас суд прийшов до висновку, що договори про надання послуг укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,   ОСОБА_9 ,   ОСОБА_10 ,   ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 мають ознаки трудового договору, працівники були допущені до роботи без укладання з ними трудового договору та без повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку роботи працівника за укладеним трудовими договором в спосіб визначений   постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, чим були порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду  переглядаючи судові рішення, виходить з того, що основними ознаками трудового договору, є:

  1. праця юридично несамостійна, що протікає в межах певного підприємства чи в окремого громадянина;
  2. виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника чи уповноваженого органу;
  3. праця має гарантовану оплату;
  4. виконання роботи певного виду;
  5. трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
  6. здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу;
  7. виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;
  8. встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;
  9. застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
  10. забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Прикладами вищенаведених позицій  КАС ВС є постанови:

  • від 03 грудня 2018 року у справі №200/9385/16;
  • від 28 лютого 2019 року у справі №824/766/16,;
  • у справі від 07.2020 у справі № 809/164/17.

Роботодавцям варто пам’ятати, що в залежності від тривалості та характеру порушення законодавства про працю при виконанні робіт працівниками без укладення трудового договору посадові особи можуть бути притягнуті до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Так, наприклад ( див. ВИРОК від 01.06.2020 року Тростянецький районний суду Сумської області справа № 588/279/20) , у ході інспекційної відвідування, проведеного інспекторами праці управління Держпраці у Сумській області у фізичної особи-підприємця  з 11.09.2019 до 13.09.2019, було установлено, що ним було допущено до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5 , неповнолітнього ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини 1, 3 статті 24 КЗпП України.

Факт порушення фізичною особою-підприємцем ( в судовому рішенні в ЕДДР -ОСОБА_2) вимог частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України при допущенні до роботи підвищеної небезпеки без укладання трудового договору в письмовій формі 6 осіб, підтверджений Актом інспекційного відвідування інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області від 13.09.2019 року № СМ 1705/181/АВ (а.с.59-62).

Фізичну особу підприємця було притягнуто до кримінальної відповідальності передбаченої частиною 2 статті 172 КК України

Суд ухвалив ОСОБу_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 172 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн.

Стосовно адміністративної відповідальності варто відзначити, що відповідно до  ч. 3 ст. 41 КУпАП в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) накладається штраф.

За перше порушення — накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізосіб – підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне порушення — накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізосіб – підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Можливість отримання знижки за штраф – не передбачена КУпАП, така можливість стосується лише фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП.

Крім вищевикладеного роботодавці, що залучають до роботи працівників без укладення трудового договору   також несуть відповідальність перед своїми працівниками. Довести факт трудових відносин працівник може і в судовому порядку. Дедалі частіше саме працівники звертаються за захистом своїх прав до Держпраці та безпосередньо із позовами до суду

Відповідно до ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення:

  • про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижчому ніж середня зарплата за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати,
  • про нарахування та сплату відповідно до законодавства ПДФО та ЄСВ за встановлений період роботи.

Звернутись до суду з позовом можливо за місцем проживання особи або за місцем знаходження підприємства. Відповідно до ст. 5 Закону «Про судовий збір» передбачено, що при зверненні до суду у справах про стягнення заробітної плати судовий збір не стягується (тобто звернення до суду є безкоштовним).

Так, для прикладу за позовом працівника  суд встановив факт трудових відносин з ТОВ та перебування на посаді продавця, незважаючи на укладення між сторонами цивільно-правового договору (див. ВС/КЦС,справа №553/954/17, 08.10.18)

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-15» (далі -ТОВ «Оптторг-15»), третя особа – управління Держпраці у Полтавській області, про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобов’язання внести записи до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та упущеної вигоди.

Аналізуючи обставини справи, Верховний Суд зазначив, що перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем підтверджується показами свідків. Також, як зазначається в постанові апеляційного суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73541465), у підтвердження доведеності факту трудових відносин … допитані свідки …, а також досліджені письмові докази: оригінали супровідних відомостей до сумки з готівкою …; індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу …; звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб…, листи і заяви ТОВ до банка щодо відкриття і обслуговування зарплатних рахунків.

В основній частині позов був задоволений, в тому числі і щодо стягнення середнього заробітку, а судові рішення залишені без змін Верховним Судом у складі колегії суддів цивільного суду.

 Іншим прикладом може сдугувати  постанова Верховного суду України по справі 127/21595/16-ц. Показовим є те, що  Верховий Суду в даному випадку не просто встановив факт трудових відносин, а здійснив розмежування трудових відносин від цивільних.

 

Про що слід пам’ятати роботодавцям та на які законодавчі і нормативно- правові акти звернути увагу.

  1. Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 8.07.2020 р. № 617 (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» від 23.07.2020 р. №140), якою розмежував повноваження щодо проведення перевірок неоформлених працівників та інших порушень законодавства про працю між інспекторами Державної служби України з питань праці (Держпраці) та органів місцевого самоврядування.

Цією постановою, серед іншого, внесено зміни до:

Постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» – про координацію діяльності Держпраці та її територіальних органів через Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки);

Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю тазайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509. Згідно з цими змінами форму постанови щодо трудових штрафів затверджує Мінекономіки (відповідний наказ від 19.05.2020 р. № 920 вже набрав чинності);

Постанови КМУ від 21.08.2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» щодо розмежування повноважень Держпраці та органів місцевого самоврядування.

З 23 липня 2020 року заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами Держпраці та її територіальних органів.

  1. Підстави для здійснення інспекційного відвідування визначені пунктом  5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1132( Далі Порядок 1132).
  2. Державні інспектори з праці можуть здійснювати інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин без повідомлення в будь-який час, якщо є підстави для проведення інспекційного відвідування.
  3. Якщо до Вас прийшли державні інспектори з праці вимагайте службові посвідчення. Інформація про інспекторів є на сайті Держпраці з фото, ПІБ і посадою, вибираєте свою область і можете ознайомитися зі списком. 
  4. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

  1. Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.
  2. За результатами відвідування інспектор складається акт, а уразі виявлення порушень законодавства про працю — припис із зазаначенням строків  їх усунення (п. 16 Порядку № 1132).

  Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. (п. 18 Порядку № 1132)

  1. Порядок застосуванням заходів впливу за наявності порушень вимог законодавства про працю визначений Порядком №1132 ( пп. 24. -25). Накладання штрафів здійснюється відповідно до  статті 265 КЗпП згідно Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 ( зі змінами). Форму постанови щодо трудових штрафів затверджено Мінекономіки (відповідний наказ від 19.05.2020р. № 920  «Про затвердження форми постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» зареєстровано в Міністерстві юстиції України14 липня 2020 р. за № 657/34940).

Роботодавцям слід звернути увагу, що:

  • Судові рішення ( приклади судових рішень наведені вище), якими встановлено факт виконання працівниками робіт без укладення трудового договору (зокрема, за договором ЦПХ) є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності.
  • У разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною (ч. 5 ст. 265 КЗпП).
  • 1 вересня 2020 року розмір мінімальної зарплати збільшився до 5000 грн. Це означає, що штрафи за порушення законодавства з праці теж зросли.
Як роботодавцю убезпечити себе від негативних наслідків за результатами інспекційного відвідування.

Діяльність Державної служби з питань праці України має два аспекти. З одного боку, вона здійснює контроль за виконанням правових положень. З іншого – вона виконує превентивну функцію й надає інформацію та освітні послуги. Ця складна роль саме і визначає значимість участі Держпраці у вирішенні численних проблем у сфері трудових відносин, що має позитивне значення для роботодавців і працівників.

Функції Держпраці, зокрема визначені Конвенцією  Міжнародної організації праці N81 1947 року  про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (ратифіковано Законом     N1985-IV (1985-15 ) від 08.09.2004), полягають у конструктивному втручанні у трудові справи з метою прискорення позитивних тенденцій, зміцнення дво- і тристоронніх механізмів регулювання трудових відносин для забезпечення дотримання законодавства.

Сумлінно дотримуючись вимог законодавства про працю роботодавець та його посадові особи не матимуть негативних наслідків за результатами інспекційних відвідувань.