До уваги керівників медичних закладів щодо вжиття заходів для попередження інфікування медиків COVID-19

0
285

Особливості біологічних властивостей коронавірусу SARS-CoV-2 полягають у тому, що для нього характерні висока вірулентність (ступінь здатності до зараження організму) та висока контагіозність — властивість передаватися від хворих людей до здорових. З урахуванням зазначених біологічних властивостей вірусу SARS-CoV-2, тривалості його виживання на поверхнях і предметах у помешканнях та громадських приміщеннях, відсутності у населення популяційного імунітету, спричинення цим збудником пандемії, МОЗ України відніс коронавірус SARS-CoV-2 до збудників, що спричиняють «особливо небезпечні хвороби» (наказ МОЗ України від 25.02.2020 р. № 521 https://moz.gov.ua/en/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-25022020–521-pro-vnesennja-zmini-do-pereliku-osoblivo-nebezpechnih-nebezpechnih-infekcijnih-ta-parazitarnih-hvorob-ljudini-i-nosijstva-zbudnikiv-cih-hvorob).

Із фізіолого-гігієнічних позицій робота медичного персоналу, який працює в умовах подолання коронавірусної епідемії COVID-19, відповідно до критеріїв «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості і напруженості праці» (Додаток 3 до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 08.04.2014 № 248) – за цим біологічним фактором. https://zakon.rada.gov.ua/go/z0472-14 ), за умовами праці належить до небезпечної (екстремальної) — 4 класу. Слід зазначити, що ризик небезпечності за індексом розвитку професійного захворювання для цього класу робіт перевищує 1. Для порівняння: зазначений індекс при проведенні робіт у шкідливих умовах (клас 3) становить 0,05 — 1,0; допустимих (клас 2) — менше 0,05; оптимальних ( клас 1) — 0. Тобто ризик розвитку професійного захворювання на COVID-19 у медичного персоналу, не захищеного спеціальними засобами, є надзвичайно високим та вірогідним.

На час пандемії кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, може розглядатися як потенційний носій вірусу, тому організаційні та профілактичні заходи доцільно спрямовувати, в першу чергу, на контроль за станом умов праці і здоров’ям медперсоналу.

Загальні рекомендації роботодавцям (http://oppb.com.ua/news/yak-diyaty-robotodavcyam-z-metoyu-zapobigannya-koronavirusu?fbclid=IwAR1T_3qUSY2iAXmHd-Ay7R6CWZD2z9PMvkWyFrexv_A2dlwDnBd5llj9rQw) на час роботи під час карантину викладені на сайті Державної служби України з питань праці ( див. за посиланням)

Аналіз рекомендацій МОЗ , даних розслідувань гострих професійних захворювань, дають підстави виділити наступні заходи спрямовані на попередження інфікування медичних працівників  на COVID-19:

  1. Інструктаж медичного персоналу і дезинфекція. Медичні працівники мають забезпечуватися інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження (див додатково Рекомендації для роботодавців щодо проведення дезінфекційних заходів з метою недопущення поширення випадків COV1D – 19 на робочих місцях).
  2. Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Вибір ЗІЗ в залежності від умов роботи і медичних завдань наведені в додатку 6 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом МОЗ України від 28 березня 2020 року № 722 (наказ МОЗ України від 28.03.2020 № 722 “Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19).
  3. Скринінг.

Скринінг – стратегія в організації охорони здоров’я, спрямована на виявлення клінічних симптомів і захворювань (до прикладу, шляхом опитування, лабораторних досліджень, медичний огляд тощо).

Пасивний скринінг може використовуватися для впливу на все населення (наприклад, соціальна реклама) або на окрему групу або особу. Саме точковий пасивний скринінг найбільш ефективний в амбулаторно-поліклінічних закладах. Наприклад, напис на вхідних дверях «Маєш нежить і кашель? Одягни маску, перед тим як зайти!»

Активний скринінг ефективніше використовувати в стаціонарних закладах в поєднанні з пасивним. Активний скринінг може проводити будь-який працівник лікарні, а також долучені робітники (волонтери, охоронці, громадські активісти тощо), проведенням експрес-опитування біля входу щодо наявності респіраторних симптомів. Також активний скринінг слід використовувати як один із елементів тріажу.

  1. Тріаж (медичне сортування) та розподіл потоків пацієнтів.

Прості, ефективні і безкоштовні методи зі зниження ризиків професійного інфікування, які мають використовуватися в залежності від особливостей закладу.

  1. Розподіл на «чисті» та «брудні» зони, оснащення шлюзів між зонами.

«Брудна» зона (зона високого ризику інфікування) – приміщення або група приміщень, у яких рівень забруднення мікроорганізмами є високим.

«Чиста» зона – приміщення або група приміщень, у яких рівень забруднення мікроорганізмами є мінімальним.

Визначення і маркування «брудних» зон передусім надає медичному працівнику сигнал і змушує використовувати додатковий захист. Нагадування перед входом в «брудну» зону щодо необхідності вдягти ЗІЗ, а при вході в «чисту» зняти їх, дисциплінує та додатково убезпечує співробітників закладу. Шлюзи, навіть обладнані з підручних засобів (ширми або розсувні штори) створюють додатковий фізичний бар’єр між зонами і мають використовуватися як місце для одягання/зняття ЗІЗ.

Мінімальне оснащення шлюзу має включати: стійка або розміщений на стіні диспенсер зі спиртовмісним антисептиком (за можливості, раковина та рідке мило), ємності для утилізації ЗІЗ, запас ЗІЗ, місце для одягання та знімання ЗІЗ із дзеркалом в повний зріст. Місце для одягання ЗІЗ має бути відокремленим від місця для їх зняття. Також необхідно мати ємності для розведення або зберігання готових дезінфекційних розчинів, місце для працівника, який проводить моніторинг і допомагає під час одягання/зняття ЗІЗ.

  1. Дотримання Рекомендацій щодо дій при виявленні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoVь (затверджені Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.01.2020 № 185). Своєчасне та об’єктивне розслідування гострих професійних захворювань медичних та інших працівників медичних закладів. (додатково див. Роз’яснення щодо розслідування випадків ГРВІ (коронавірусної інфекції) COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 Держпраці України)
  2. Додержання вимог законодавства про працю, створення комфортних умов роботи на робочому місці.

Необхідно забезпечити умови, аби медичні працівники почувалися комфортно зі своїм графіком та умовами роботи. При визначенні трудового розпорядку забезпечити неухильне додержання вимог статтей 50, 51, 57, 58, 59, 60, 61, 66-70, Кодексу законів про працю України, врахувати, що норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я, які працюють у нормальних умовах праці, затверджено наказом № 319 (Ннаказ МОЗ «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 р. № 319). Норми робочого часу, установлені в цьому наказі, застосовуються для медичних працівників незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності. Медичним працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється відповідно до Переліку № 163 (Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163).  При цьому скорочений робочий час установлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться відповідно до Порядку № 442 (Порядок № 442 — Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442).

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу дотримуватись рекомендацій №138 (Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138).

Особливу увагу приділити своєчасному наданні відпусток медичним працівникам відповідно до вимог Закону України «Про відпустки».

Доцільно чергувати завдання, аби працівники не працювали виключно в стресовому середовищі, за можливості встановити для працівників регламентовані перерви, зокрема з можливістю відпочивати у нічний час.

Додержання вимог законодавства про працю, належна увага до врегулювання питань робочого часу дасть можливість зменшити ризики  емоційного перенапруження та фізичного виснаження працівників.

Важливе значення має вирішення питань своєчасної та відповідно до законодавства виплати заробітної плати. Додатково про гарантії медичним працівника, проведення доплат можна прочитати на цьому сайті перейщовщи за посиланням у наступних публікаціях:

Важливою складовою роботи з персоналом є увага до працівників, що поєднують роботу із сімейними обов’язками, особливо вразливих категорій працівників (одиноких матерів,  працівників, що виховують дітей віком до 14 років, дітей з інвалідністю тощо ) і у разі, коли потрібна  допомога – своєчасний розгляд питань про надання такої допомоги відповідно до умов колективного договору.

Також варто потурбуватися про те, аби медичні працівники за потреби могли отримати необхідну психологічну підтримку чи допомогу.

 Турбота про персонал, виконання вимог законодавства дозволить працівникам  почуватися більш впевнено і захищено, зберегти здоров’я.