Про розслідування професійних захворювань, які можуть отримати медичні працівники внаслідок своєї професійної діяльності

0
285

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій (ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).

Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідують як хронічні професійні захворювання.

Уряд 13 травня ухвалив рішення про доповнення переліку професійних захворювань, які можуть отримати медичні працівники внаслідок своєї професійної діяльності, коронавірусною хворобою COVID-19. Таке рішення посилить захист прав та інтересів медичних та інших працівників, які безпосередньо задіяні в ліквідації епідемії та лікуванні пацієнтів із захворюванням на коронавірус. Окрім того, МОЗ отримало повноваження визначати перелік професій та посад таких працівників, аналогічно тому, як МОЗ визначило перелік медпрацівників, яким встановлюється доплата за роботу з коронавірусом (наказ МОЗ від 02.04.2020 № 768).

При зверненні пацієнта з гострим респіраторним захворюванням (раптовий початок, лихоманка, та хоча б один з наступних симптомів: кашель або утруднене дихання), окрім заходів передбачених у Стандартах медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020р. № 722 (далі – Стандарти), у разі, якщо це:

–       медичний працівник, який надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19;

–       працівник лабораторії, яка обробляє зразки з дихальних шляхів отримані від хворих на COVID-19;

–       працівник патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які безпосередньо приймали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для проведення ПЛР дослідження;

– лікар організовує проведення забору матеріалу для лабораторного тестування  лабораторним центром МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю.

У разі лабораторного підтвердження COVID-19 (протокол лабораторного дослідження або форма 209/о) з’ясувується місце роботи пацієнта та направляється повідомлення про необхідність надати закладу, працівником якого є пацієнт, екстреннного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання (п.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений становою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. №337 (далі Порядок)).

До екстреного повідомлення бажано додати копію документів про підтвердження COVID-19.

Керівник закладу або інша посадова особа на яку покладено обов’язки щодо надання екстрених повідомлень Організує складання та невідкладну передачу з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання на виробництві (за можливості з копіями документів про підтвердження COVID-19):

–       підприємству (установі, організації), де працює пацієнт* або на якому він виконував роботу;

–       територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;

–       робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання гострого професійного захворювання (далі – робочий орган Фонду).

 Керівник закладу, при зверненні медичного працівника, у якого під час роботи з’явилися симптоми (ознаки) вірусного захворювання повинен відсторонити його від роботи та організувати проведення його обстеження, тестування та лікування відповідно до вимог Стандартів.

Після лабораторного підтвердження COVID-19, або ж у разі надходження екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання (якщо працівник звертався за медичною допомогою до іншого закладу охорони здоров’я), керівник закладу зобов’язаний повідомити протягом двох годин з використанням засобів зв’язку про гостре професійне захворювання та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення про гостре професійне захворювання  (додаток 2 Порядку):

–       територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;

–       робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання гострого професійного захворювання (далі – робочий орган Фонду).

Для формування складу комісії з розслідування гострого професійного захворювання керівник закладу звертається до:

–       територіального органу Держпраці щодо надання кандидатури лікаря з гігієни праці;

–       до робочого органу Фонду щодо надання кандидатури представника Фонду;

–       первинної профспілкової організації щодо надання кандидатури представника Профспілки.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про гостре професійне захворювання від безпосереднього керівника працівника, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи, за наявності лабораторного підтвердження COVID-19, наказом роботодавця утворюється комісія з розслідування гострого професійного захворювання.

До складу комісії входять:

–         керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

–         представник робочого органу Фонду;

–         представник первинної організації Профспілки;

–         лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;

Голова комісії повідомляє членів комісії від територіального органу Держпраці, робочого органу Фонду та представника первинної організації Профспілки про час та місце першого засідання комісії.

Робота комісії проводиться відповідно до п.п. 4 – 69 Порядку.

У разі надходження повідомлення, що гостре професійне захворювання призвело до тяжких чи смертельних наслідків, робота комісії продовжується до призначення комісії із спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

Керівник закладу зобов’язаний додатково надіслати повідомлення про гостре професійне захворювання:

–         місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);

–         виборному органу Профспілки вищого рівня;

–         органу поліції;

–         територіальному органу Держпраці. У повідомленні зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.

Голова комісії з розслідування гострого професійного захворювання передає усі матеріали, зібрані під час роботи комісії, голові комісії зі спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

ОКРЕМУ УВАГУ слід звернути на причини продовження розслідувань, основними серед яких є:

  • відсутність висновку епідеміологічного розслідування (пункт 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, при  захворюваннях   інфекційного   походження   діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та  профпатологом  зурахуванням      епідрозслідування);
  • відсутність висновку лікаря профпатолога (пункт 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, при  захворюваннях захворюваннях   інфекційного   походження   діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та  профпатологом  зурахуванням      епідрозслідування);
  • відсутність можливості провести опитування постраждалого працівника та свідків настання гострого професійного захворювання (пункти 33, 38 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року
    № 337, форма протоколу опитування визначена додатком 8 Порядку, од щанак за наполяганням Фонду соціального страхування таке опитування повинно бути проведено виключно у письмовій формі)

Окрему увагу слід приділити якості підготовки висновків епідеміологічного розслідування. У більшості висновків відсутня інформація щодо місця та джерела інфікування, що призводить до необхідності направлення повторних запитів до лабораторних центрів щодо визначення джерела та місця інфікування.