Роз’яснення щодо розслідування випадків ГРВІ (коронавірусної інфекції) COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 08 квітня 2020

0
443

На численні звернення Головних управлінь (Управлінь) Держпраці щодо надання роз’яснень стосовно процедури проведення розслідування випадків гострої респіраторної вірусної інфекції (коронавірусної інфекції) Державна служба України з питань праці повідомляє.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництвізатвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і
споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Водночас, потрібно зауважити, що на виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” щодо своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, у разі проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку, до закінчення карантину рекомендує:

– проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, визначених пунктом 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;

– опитування свідків, зустріч з потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), в разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з додержанням вимоги щодо кворуму, та з використанням конференц-зв’язку і інших сучасних засобів зв’язку;

– виконувати інші обов’язки комісії, визначені пунктом 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

Довести вищезазначені рекомендації до відома комісій підприємств з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) та відповідних робочих органів Фонду соціального страхування України.

Водночас зазначаємо, з метою контролю за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідувань нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, посадовим особам територіальних органів Держпраці використовувати повноваження відповідно до чинного законодавства, зокрема, передбачені пунктами 54-58 Порядку.

Завідувач сектору взаємодії зі ЗМІ, міжнародних зв'язків та з питань Євроінтеграції, головний редактор та адміністратор офіційної сторінки Головного управління Держпраці у Донецькій області. Для зв'язку використовуйте посилання нижче на соціальні мережи.