Начальник відділу гігієни праці розповів про обов’язки роботодавця щодо дотримання законодавства про працю під час карантину

0
584

З 27 лютого 2020 року по 12 березня 2020 року працівники відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління Держпраці у Донецькій області проводили активну інформаційну компанію серед працівників і роботодавців. До інформаційної компанії долучились працівники інших відділів Головного управління, багато працівників розмістили відповідну інформацію на своїх особистих сторінках в соціальних мережах. Щиро дякую начальникам управління і відділів за їх активну підтримку і організацію інформаційних заходів, всім працівникам Головного управління, що долучилось до інформаційної компанії.

За період з 27.02.2020 по 15.03.2020 проведено 3479 інформаційних заходів, безпосередньо відвідано 3368 роботодавців, інформаційними заходами під час безпосереднього відвідування охоплено 5718 працівників. Підготовлено і проведено 111 семінарів, на яких були присутніми 1485 працівників. Також розміщено 78 інформаційних матеріалів на веб-сайтах, 156 публікацій в соціальних мережах, розповсюджено 3368 друкованих і 1584 електронних матеріалів.  Під час інформаційної компанії забезпечувалася взаємодія із засобами масової інформації, в ефірі телеканалів міст Маріуполя і Покровська вийшли відеосюжети та була озвучена аудіоінформація з питань запобігання поширенню короновірусної інфекції та додержання законодавства про працю.

З огляду на реальність загроз зазначені заходи були актуальними і своєчасними.

Всесвітня організація охорони здоров’я 11 березня 2020 року оголосила, що епідемія коронавірусу переросла у пандемію, тобто набула світового розповсюдження.

Того ж дня постановою Кабінету Міністрів України №211 з 12 березня 2020 року на усій території України введено карантин: на три тижні заборонено відвідування навчальних закладів та проведення масових заходів за участі понад 200 осіб.

Для міста Києва протоколом Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій встановлено додаткові, більш жорсткі умови.

Водночас, як свідчать дані соцілогічних досліджень, зокрема дослідження дослідницького агентства Info Sapiens більше третини (35%) працівників не мають гарантій дотримання роботодавцем трудового законодавства при карантині через неофіційно працевлаштування, до цього слід додати інші порушення законодавства в частині звільнення, оплати праці, неправомірного залучення працівників до надурочних робіт та інші. Дослідження проводилося 10-18 лютого 2020 року. Вибірка дослідження становить 1027 чоловік у віці від 18 років.

Дані досоідження: скільки українців отримують офіційну зарплату:

  • працюють офіційно – 63%;
  • частково офіційна зарплата – 11%;
  • повністю неофіційна – 24.

Скільки українців отримують оплату за роботу понаднормово:

  • регулярно – 32%;
  • час від часу – 28%;
  • не отримують взагалі – 35% !

Таким чином слід звернути особливу увагу на проблему  відсутності гарантій дотримання роботодавцями трудового законодавства, зокрема непоодинокі факти допущення працівників до роботи без їх офіційного оформлення.

Неоформлення трудових відносин з вини роботодавця не позбавляють працівника прав і гарантій, що можуть бути поновлені судом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення:

  1. про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижчому ніж середня зарплата за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати,
  2. про нарахування та сплату відповідно до законодавства ПДФО та ЄСВ за встановлений період роботи

Статтею  5 Закону «Про судовий збір» передбачено, що при зверненні до суду у справах про стягнення заробітної плати судовий збір не стягується (тобто звернення до суду є безкоштовним).

З метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів, роботодавцям слід мати на увазі, що відсторонення працівника від роботи допускається лише у випадках передбачених законодавством (ст. 46 Кодексу законів про працю України).

Відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22-24, 30-34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З метою збереження нормального режиму робочого часу і часу відпочинку можуть бути запропоновані наступні правові заходи з організації праці під час карантину:

  1. Якщо працівник має бажання працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, то за заявою йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП).

На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, та осіб, які виховують малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити їм неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Про це вказано у листі Мінсоцполітики від 29 квітня 2016 року №242/13/116-16.

  1. На час карантину працівнику, за його заявою, можна також встановити режим гнучкого робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу – це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (ст. 13 КЗПП, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Для встановлення гнучкого режиму робочого часу роботодавці можуть скористатися Методичними рекомендаціями щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, що затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 р. № 359.

Для  закладів освіти докладні рекомендації для керівників таких закладів містить лист Міносвіти №1/9-154 від 11.03.2020. Серед запропонованих заходів: проведення навчальних занять за допомогою дистанційних технологій таким чином, щоб відпрацювати заняття відповідно до навчальних планів після нормалізації епідемічної ситуації; часткове переведення працівників на роботу в дистанційному режимі так щоб працівники виконували інші види роботи — організаційно-педагогічну, методичну, наукову тощо. Організовувати навчальний процес — компетенція керівника закладу освіти.  Дистанційну роботу слід запроваджувати розпорядчим документом – наказом, у якому доцільно конкретизувати положення рекомендацій Міносвіти, враховуючи специфіку закладу освіти.

  1. Відпустка під час карантину.
  • З урахуванням специфіки організації трудового процесу роботодавець, профспілковий комітет (представник трудового колективу), або ж сам працівники можуть ініціювати розгляд питання про внесення змін до графіку відпусток і надання основних і додаткових щорічних відпусток в період проведення карантинних заходів.
  • Слід надавати додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів:
  • жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років;
  • жінці, яка працює і має дитину з інвалідністю;
  • жінці, яка працює і усиновила дитину;
  • матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • одинокій матері дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • одинокому батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.
  • За зверненнями працівників, в обов’язковому порядку надаються відпустки без збереження заробітної плати у випадках передбачених  статтею 25 Закону України «Про відпустки»,  
  • За згодою сторін трудового договору можу ть надаватися відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Роботодавцям спільно з профспілкою ( представником трудового колективу) доцільно розглянути питання, з урахуванням фінансових можливостей, щодо підстав і розмірів виплати працівникам матеріальної допомоги на лікування їх та членів їх сімей у разі хвороби. 

 Під час проведення інформаційної компанії спеціалісти Головного управління Держпраці  у Донецькій області акцентували увагу на необхідності неухильного додержання законодавства про працю, вирішення всіх проблемних питань шляхом соціального діалогу, рекомендували роботодавцям приділити найсерйознішу увагу  введенню  політики в  галузі кадрів,  поважати  права  та інтереси працівників.