Щороку значна кількість людей в Україні стають жертвами трудового рабства. В пошуках кращої долі громадяни не усвідомлено віддають себе в руки злочинців. У нашій державі злочин досить поширений, особливо щодо молодих жінок і дівчат, які вербуються для роботи за кордоном і там використовуються злочинцями у своїх корисливих мотивах.   Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.   Основні засади протидії торгівлі людьми визначені в таких міжнародно-право­вих актах, як Загальна декларація прав людини (1948), Конвенція про забо­рону торгівлі людьми та експлуатації проституції третіми особами (1949), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (1950), Додаткова конвенція про заборону рабства, работоргівлі, а також ана­логічних рабству інститутів і практики (1956), Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дівчатами, і покаран­ня за неї, який доповнює Конвенцію 00Н проти транснаціональної ор­ганізованої злочинності (2000),  Законом України  «Про протидію торгівлі людьми» № 3739-17 від 09.02.2015 та інші. Шляхами залучення до рабства являється: вербування, перевезення, передача, приховування,  одержання  людей.

В умовах інформаційних технологій розповсюдженими являються такі види вербування як шлюбні та модельні агентства, запрошення на навчання, фірми з підбору персоналу для працевлаштування,  які мають завуальований характер.  

З метою забезпечення захисту життя і здоров’я,  прав і свобод громадян,  зміцнення правопорядку,  запобігання  зникненню  людей, нелегальному  виїзду  громадян України  за  її межі для працевлаштування, Управлінням Держпраці у Донецькій області вживаються заходи щодо скорочення безробіття, в першу чергу серед жінок, випускників шкіл та інших навчальних закладів, шляхом встановлення фактів неоформлених трудових відносин, проведення консультаційних заходів з роботодавцями за результатами яких збільшується динаміка застрахованих осіб, популяризації офіційного оформлення,  інспекторами праці при відвідуванні роботодавців надаються інформаційні брошури працівникам  щодо  переваг  офіційного  працевлаштування в Україні.  Адже саме безробіття в державі являється тим чинником, що громадяни виявляють бажання виїзду за межі кордону і в міру своєї необізнаності все частіше попадають в трудове рабство.         

Важливим є встановлення законного статусу роботи за кордоном, тобто до виїзду обов’язковість отримання робочої візи. Також ознайомтесь з правами працівників та мігрантів у країні призначення.  У більшості країн встановлені стандарти мінімального рівня оплати праці, максимальної тривалості робочого дня та компенсацій у випадку нещасних випадків на виробництві. 

Обов’язково запитайте свого закордонного роботодавця про медичне обслуговування та соціальний захист, на які ви можете сподіватись. Пам’ятайте, що роботодавці мають обов’язки по відношенню до своїх працівників.                                                          

Відстоювати свої інтереси у суді можна лише тоді, коли роботодавець працює законно. Тому заздалегідь перевіряйте законність здійснення кадровою агенцією чи роботодавцем діяльності по працевлаштуванню, насамперед, наявність необхідних документів.