При визначенні умов оплати за роботу з важкими та шкідливими умовами праці, у тому числі працівників кухні навчальних закладів, слід керуватися п. 33 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102). Згідно із зазначеною нормою, керівники закладів освіти за погодженням з профспілковими комітетами можуть установлювати доплати працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 % тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку № 9 до Інструкції № 102. Так, згідно з п. 1.152 цього додатка роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паро-масляних печей та інших апаратів для смаження та випікання віднесено до видів робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких встановлюються доплати у розмірі до 12%. Зазначені доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць відповідно до Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці. При цьому слід зазначити, що право на встановлення доплати «за шкідливість» виникає у працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які в додатку 9 до Інструкції № 102 визнано важкими та шкідливими умовами праці.

Отже, якщо кухар фактично не працює у шкідливих умовах праці (не виконує свої трудові обов’язки), наприклад, перебуває у щорічній відпустці або тимчасово переведений на іншу роботу (без шкідливих умов праці), то підстав для виплати йому доплати «за шкідливість» немає.

Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці кухаря є наявність цієї професії у Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 № 1290 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №741 від 05.10.2016 року). Відповідно цього Списку кухарі, які працюють біля плити мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 календарних днів. Конкретна тривалість додаткової відпустки та доплат за шкідливі умови праці кухаря встановлюється колективним чи трудовим договором, залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Згідно з пунктами 9 і 10 „Порядків застосування Списків, виробництв, робіт, цехів, професій, посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.1998 №16 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.01.1998 за № 57/2498 (із змінами), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.