Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці та інформаційне повідомлення 0 348

Покажчик нормативно-правових актів станом на 10 липня 2017 року Переглянути 
Інформаційне повідомлення станом на 10 липня 2017 року Переглянути 
(зміни щодо включення нормативно-правових актів до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці)

Попередня статтяНаступна стаття

Державний нагляд і контроль за станом охорони праці (вантажопідіймальної техніки) на підприємствах 0 564

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов роботи є невід’ємною частиною державної політики, однією з найважливіших функцій центральних і місцевих органів виконавчої влади та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У зв’язку з цим важливого значення набуває державний нагляд і контроль за станом охорони праці.
Державний нагляд – це діяльність уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання та працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.
Початком наглядової діяльності можна вважати виданий 1719 р. Петром І Указ про створення Берг-колегії (гірничої колегії). Після скасування кріпосного права в Російській імперії 1861 р. організовано орган спеціального нагляду за безпекою робіт у гірничій промисловості, який мав назву «гірнича поліція». Згодом, з розширенням державного нагляду за безпечним веденням робіт в інших галузях промисловості, цей орган неодноразово трансформувався, аж доки не набув вигляду сучасної Державної служби України з питань праці.
Одним із найстарших видів державного нагляду – є нагляд за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин. Технології, що використовуються у будь-якій галузі виробництва, мають потребу у підйомі та переміщенні вантажів. Що у свою чергу є підставою наявності на підприємствах великої кількості вантажопідіймальних кранів, машин та механізмів. Зазначене устаткування віднесено до обладнання підвищеної небезпеки, враховуючи загрозу, що становлять вантажі, елементи машин, що рухаються у просторі та мають можливість заподіяти шкоду працівникам, що знаходяться поблизу, внаслідок падіння або взаємодії під час руху через неправильно обрану дистанцію безпеки.
За часи існування вантажопідіймальної техніки під час її експлуатації було зареєстровано сотні тисяч нещасних випадків, у тому числі зі смертельними наслідками. Додержання вимог законодавства з питань охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин є однією з найактуальніших тем у галузі охорони праці в Україні і на сьогодні, враховуючи велику кількість обладнання, що вже давно вичерпало свій проектний термін служби, придбання роботодавцями імпортних кранів, що за своєю конструкцією та приладами безпеки можуть не відповідати вимогам безпеки державного законодавства, тощо.
На вимогу п. 7.2.3 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, приймається посадовою особою цього органу у наступних випадках:
– у разі введення в експлуатацію нововиготовлених вантажопідіймаль-них кранів і машин;
– перерви в експлуатації більш як 12 місяців;
– після монтажу, пов’язаного із установленням вантажопідіймаль-ного крана чи машини на нове місце;
– після реконструкції або модернізації вантажопідіймального крана чи машини;
– після капітального ремонту вантажопідіймального крана чи машини;
– у разі закінчення строку служби (граничного строку експлуатації) вантажопідіймального крана чи машини, а також у разі аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення;
– після передачі іншому суб’єкту господарювання, тощо.
Так протягом минулого тижня головними державними інспекторами відділу нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки у місті Маріуполь: Кутіним С.Ю., Шаптала С.Є., Немченковим Д.О., Федоровим С.В. проведено кілька перевірок вантажопідіймальних кранів з метою визначення можливості їх подальшої експлуатацію після закінчення граничного терміну служби.
Перевірки відбувались у виробничих підрозділах Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»: цех холодного прокату (фото 1-1, 1-2), управління залізничного транспорту – залізничний кран (фото 2-1, 2-2), листопрокатний цех 3000 (фото 3-1, 3-2), киснево-конвертерний цех (фото 4). За результатами перевірок вантажопідіймальні крани у ЦХП та УЗТ допущені до подальшої експлуатації, про що зроблено відповідні записи у технічні паспорти кранів, обладнання у ЛПЦ 3000 та ККЦ не допущено до експлуатації через виявлені порушення, що потребують усунення.

Щодо розслідування нещасних випадків на виробництві 0 594

Виробничий травматизм і профзахворювання не випадково прирівнюють до національних бід. Вони приносять не тільки горе і страждання потерпілим, їх рідним і близьким, а й тягнуть за собою величезні, непоправні суспільні втрати, негативно впливають на економіку всієї країни, на рівень життя її народу.

Приховування випадків травмування працівників на виробництві або переведення їх до категорії «не пов’язаних з виробництвом» – звільняє роботодавця від проведення на підприємстві ефективних, але витратних профілактичних заходів.

Розслідування нещасних випадків проводиться відповідно до «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, протягом доби повинен створити комісію та організувати проведення розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці, представник Фонду соціального страхування, представник первинного профспілки. Всі нещасні випадки на виробництві, які не спричинили тяжкі наслідки, розслідуються комісією підприємства протягом трьох робочих днів. Віднесення нещасних випадків що спричинили тяжкі наслідки, в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості. Висновок про ступінь тяжкості травми дає медичний заклад, в який звернувся потерпілий. Комісія зобов’язана: з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5. У разі, якщо нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом, складається акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1.

На практиці бувають ситуації, коли створеною комісією з розслідування нещасного випадку в повному обсязі вивчаються всі обставини або неточно встановлюються причини нещасного випадку, роботодавець відмовляється скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1, потерпілий не згоден зі змістом зазначеного акта. В такому випадку потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, мають право звернутися до місцевого органу державної служби України з питань праці. На підставі такого звернення, після проведення аналізу матеріалів розслідування посадова особа органу Держпраці має можливість видати обов’язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 для повторного розслідування нещасного випадку.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про прийняття зазначених в приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці у встановлений ним термін.

Не залишайтеся «один на один» зі своїми проблемами, використовуйте в повному обсязі Ваші права!

Головний державний інспектор відділу нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки у Маріуполі Головного управління Держпраці в Донецькій області – Бардаш Олександр Володимирович.