Congue iure curabitur incididunt consequat

До уваги громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю!

До Головного управління Держпраці у Донецькій області надходять звернення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності щодо надання роз’яснень з питань працевлаштування працівників за сумісництвом. За результатами узагальнення питань, викладених у зверненнях, повідомляємо наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом (п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 № 43).

Законодавством не обмежена кількість роботодавців, з якими працівник може укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Укладаючи трудовий договір з роботодавцем, працівник зобов'язується виконувати певну роботу і підкорятися правилам трудового розпорядку (ст. 21 Кодексу законів про працю України). В робочий час співробітник зобов'язаний знаходитися на робочому місці та виконувати свої посадові обов'язки. Якщо працівник відсутній на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, роботодавець має право накласти на нього дисциплінарне стягнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40, ст. 147 Кодексу законів про працю України).

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст.102¹ КЗпП України).

Разом з тим працівник, який працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад, може виконувати іншу оплачувану роботу. Така робота не буде вважатись сумісництвом, якщо оплата праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи (пункт 11 Переліку робіт, які не є сумісництвом, Положення №43).

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом (п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року із змінами та доповненнями).

Таким чином, працівник має право працювати за трудовими угодами, укладеними більше ніж з одним працедавцем, за умови дотримання норм законодавства України та правил трудового розпорядку, визначених працедавцями.

Закрыть