Ситуація з неофіційно працевлаштованими робітниками Донеччини 0 552

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
Юридичні та фізичні особи-підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час, у разі фактичної роботи повний робочий час, і виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску – штраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, з 1 січня 2018 року зі зміною мінімальної зарплати змінився і розмір фінансових санкцій, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (наказу) може коштувати 111 690 грн. 
Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході інспекційного відвідування роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу. 
Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн (111 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3723 грн фінансового штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.
Представниками Головного управління Держпраці у Донецькій області в 2017 році накладено штрафів на суму понад 57 млн грн, виявлено близько 680 неофіційних працівників. В 2018 році накладено штрафів на суму близько 14 млн грн, виявлено 226 неофіційних працівників. Кілька господарюючих суб’єктів за недопущення інспекторів до перевірки були покарані в розмірі 320000 грн.
Позиція Держпраці дуже принципова: роботодавець-порушник повинен нести відповідальність згідно із законом. Тому роботодавцям слід бути готовими до того, що в разі нехтування правами своїх працівників їм доведеться заплатити значно більше коштів.
Розглянемо докладніше, до яких видів відповідальності, хто та коли може притягнути посадових осіб підприємств у разі порушень трудового законодавства та оплати праці.
На сьогодні законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна. При цьому такі види відповідальності будуть застосовуватися незалежно один від одного.
Слід зазначити, що саме на підставі результатів перевірки Держпраці, посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.

Дисциплінарна та матеріальна відповідальність

Посадову особу, яка винна у порушенні трудового законодавства або оплати праці може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 41 та ст. 147 КЗпП, видів дисциплінарної відповідальності є два — догана або звільнення.
Також у таких випадках на посадових осіб підприємств поширюється й матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків. Відповідно до частини першої ст. 147-1 КЗпП право застосування дисциплінарного стягнення, а отже, і догани, надається тому органові, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. На підприємстві право прийняття та звільнення працівників надається керівникові відповідно до статуту підприємства та укладеного з ним трудового договору (контракту). 
Якщо внаслідок невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків підприємство втратило можливість одержати заплановані прибутки, то такого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинення відповідних винних і неправомірних діянь, що призвели до такої матеріальної шкоди. Отже, до керівників підприємства як найманих працівників дисциплінарну та матеріальну відповідальність має право застосовувати той орган, який відповідно до законодавства і статуту приймає керівника на роботу. Це може бути:
• міністерство чи інший орган, який здійснює управління державним або комунальним майном;
• власник приватного підприємства;
• збори учасників господарського товариства тощо.
До адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, може бути притягнуто на підставі ст. 41 КпАП. Адміністративна відповідальність накладається на підставі рішення суду на посадових осіб підприємства. Підставою для рішення суду є направлений в суд протокол постанови про накладання адміністративного штрафу, який виписує інспектор з органу Держпраці під час перевірки роботодавців.
Адміністративна відповідальність за правопорушення законодавства про працю настає лише за умови, що характер цих порушень не тягне за собою кримінальної відповідальності. Тобто якщо в діях відповідних посадових осіб нема ознак злочину.
Розслідування кримінальної справи у загальному порядку проводять слідчі органи МВС (ч. 1 ст. 216 КПК) на підставі звернення працівників про скоєння злочину посадових осіб або на підставі акту перевірки органу Держпраці. Рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності приймає суд.
Також до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП у вигляді фінансової санкції (штрафу).
Штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб’єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. На сьогодні всі питання накладання штрафів органами Держпраці розглянуто у Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509.
Слід звернути увагу, що ст. 265 КЗпП не зазначено строкiв давностi для притягнення суб’єктiв господарювання до фінансової відповідальності. Зазначені санкції мають право застосовувати начальники територіальних органів Держпраці і їх заступники.
Штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, можуть бути накладені територіальним органом Держпраці без здійснення перевірки, а на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Разом з тим, до робітників за те, що вони неофіційно працевлаштовані і отримують заробітну плату «в конверті», згідно чинного законодавства відповідальності не передбачено. 
Громадяни, які погоджуються працювати без належного оформлення трудових правовідносин та отримувати заробітну плату в «конвертах», не лише сприяють розвитку «тіньових» схем ухиляння від оподаткування, а й позбавляють себе соціальної захищеності, адже вони матимуть пенсію тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Під загрозою стає не тільки гідне пенсійне забезпечення на старість, але й інші соціальні виплати та гарантії. Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем. Пам’ятайте, правопорушенню легше запобігти, ніж мати справу з наслідками.
Шановні роботодавці! Легалізуйте зайнятість населення та відмовтесь від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо негайно оформити належним чином трудові відносини зі своїми найманими працівниками. У випадку ігнорування цієї вимоги контролюючі органи будуть застосовувати всі заходи впливу за порушення законодавства з праці у межах їх компетенції. Консультаційну допомогу щодо застосування норм діючого законодавства завжди готові надати спеціалісти Головного управління Держпраці у Донецькій області. 
Шановні працівники! Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення належного рівня свого майбутнього, ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця, кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав (Управління Держпраці в області, Національної поліції України в області), а також до суду.

Попередня статтяНаступна стаття

У ТОВ «Регіональний навчальний центр» проводили перевірку знань робітників галузей господарювання, які виконують роботи у діючих електроустановках 0 15

У Товаристві з обмеженою відповідальністю «Регіональний навчальний центр» проводилась перевірка знань робітників різних галузей господарювання, які виконують роботи у діючих електроустановках.
Комісія, очолювана головним державним інспектором відділу нагляду у металургії, машинобудуванні та енергетиці Олександром Камінським, за участю начальника Покровського відділення Держенергонагляду Олександра Муляра, перевіряла знання таких нормативних документів: Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) і Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.
Перевірку знань пройшли фахівці з числа керівників та робітників, яким рішенням комісії були присвоєні певні кваліфікаційні групи з електробезпеки у відповідності з виявленими знаннями.

Інспектор відділу нагляду у будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами читала лекцію на ТОВ “Краматорський шифер” 0 13

21 червня у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» головний державний інспектор відділу нагляду у будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами Лариса Купріянова провела консультацію з інженером з охорони праці вищезазначеного підприємства Борисом Жуліним за темою: «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18, затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України 19.01.2018 р. № 62.
Під час консультації Лариса Купріянова розповіла про ведення обліку обладнання, пуск обладнання у роботу, про його технічний огляд, утримання, нагляд та технічне обслуговування.