Кримінальна відповідальність за корупцію 0 137

За корупцію в Україні передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Пам’ятайте!

За корупцію в Україні передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Пам’ятайте! Кримінальна відповідальність передбачена не лише для чиновника, який вимагає чи бере хабар, але й для громадянина, який його пропонує чи дає.

Трохи пояснювальної інформації, щоб було легше орієнтуватись у нормах Кримінального кодексу України.

Зараз, відповідно до норм Кримінального кодексу України (КК України), замість звичного нам поняття «хабар» вживається «неправомірна вигода». Неправомірна вигода більш ширше поняття і включає у себе не тільки отримання грошових коштів чи іншого майна, а й переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів.
Штраф – це грошове стягнення, розмір якого визначає суд відповідно до визначеного статтями КК України діапазону.
Виправні роботи – це роботи за місцем роботи громадянина на строк від 6-ти місяців до 2-х років. Із суми заробітку здійснюється відрахування в доход держави, розмір встановлює суд в межах від 10 до 20 відсотків.
Громадські роботи – це виконання у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як 4 години на день.
Арешт – це тримання особи в спеціальній камері чи в СІЗО в ізоляції від суспільства на строк від 1-го до 6-ти місяців.
Обмеження волі – це тримання особи у виправному центрі, як правило, відповідно до її постійного місця проживання без ізоляції від суспільства. Над особою здійснюється постійний нагляд та її обов’язково залучають до праці. Строк від 1-го до 5-х років.
Позбавлення волі – це тримання особи у кримінально-виконавчої установі закритого типу (колонія, тюрма) в ізоляції від суспільства. Строк від 1-го до 15-ти років.
Конфіскація майна – це примусове безоплатне вилучення на користь держави всього або частини майна, яке є власністю особи.
Спеціальна конфіскація – це примусове безоплатне вилучення на користь держави майна (грошей, цінностей), що використовувалось для вчинення злочину чи було отримане внаслідок злочину (наприклад, хабар).
Так, при застосуванні конфіскації майна на користь держави вилучається особисте майно засудженої особи, а при спеціальній конфіскації допускається вилучення майна інших осіб, які не були засуджені за вчинення злочину.
Неоподаткований мінімум доходу громадян – станом на 2014 рік він становить 17 грн. До нього йде вся прив’язка в КК України по визначенню штрафів.
При визначенні розмірів шкоди сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги – а у 2014 році вона становить 609 грн.

Кого і за що можна притягнути до кримінальної відповідальності

Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації

Якщо є змова чи підкуп здійснюється повторно:
1. Пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи –
штраф від 1 700 грн. до 4 250 грн.
громадські роботи до 100 год.
виправні роботи до 1-го року.
обмеження волі до 2-х років.
позбавлення волі до 2-х років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –
штраф від 4 250 грн. до 8 500 грн.
громадські роботи від 100 до 200 год.
виправні роботи до 2-х років.
обмеження волі до 3-х років.
позбавлення волі до 3-х років.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв’язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи –
штраф від 4 250 грн. до 8 500 грн.
громадські роботи від 100 до 200 год.
обмеження волі до 2-х років.
позбавлення волі до 2-х років.
4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, –
штраф від 8 500 грн. до 12750 грн.
громадські роботи від 160 до 240 год.
обмеження волі до 3-х років.
позбавлення волі до 3-х років.

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
1. Посадовець зловживає владою:
арешт до 6-ти міс.
обмеження волі до 3-х років.
позбавлення волі до 3-х років.
додаткові покарання:
заборона займати посади до 3-х років.
штраф від 4 250 грн. до 12 750 грн.
2. Якщо є тяжкі наслідки (матеріальні збитки від 152 250 грн.):
позбавлення волі від 3-х до 6-ти років.
додаткові покарання:
заборона займати посади до 3-х років.
штраф від 8 500 грн. до 17 000 грн.

Стаття 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
1. Посадова особа приватного підприємства зловживають своїми повноваження:
штраф від 2 550 грн. до 6 800 грн.
арешт до 3-х міс.
обмеження волі до 2-х років.
додаткові покарання:
заборона обіймати посади до 2-х років та спеціальна конфіскація.
2. Якщо мають місце тяжкі наслідки (матеріальні збитки від 152 250 грн.):
штраф від 6 800 грн. до 15 300 грн.
арешт до 6-ти міс.
позбавлення волі від 3-х до 6-ти років.
додаткові покарання: заборона обіймати посади до 3-х років.

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

1. Правоохоронець перевищує владу:
обмеження волі до 5-ти років.
позбавлення волі від 2-х до 5-ти років.
додатково може бути встановлена заборона обіймати посади до 3-х років.
2. Якщо правоохоронцем застосовувались погрози і насильство:
позбавлення волі від 3-х до 8-ми років.
додатково може бути встановлена заборона обіймати посади до 3-х років.
3. Якщо спричинено тяжкі наслідки:
позбавлення волі від 7-ми до 10-ти років.
додатково може бути встановлена заборона обіймати посади до 3-х років.

Стаття 365 -2. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

1. Зловживають своїми повноваженнями аудитор, нотаріус, оцінювач, особи, які надають публічні послуги (але не є державними службовцями):
обмеження волі до 3-х років.
додаткові покарання: заборона обіймати посади до 10 років.
2. Якщо такі зловживання були вчинені повторно або проти дитини, похилої чи недієздатної людини:
обмеження волі до 5-ти років.
позбавлення волі від 3-х до 5-ти років.
додаткові покарання: заборона обіймати посади до 3-х років.
3. Якщо такі зловживання спричинили тяжкі наслідки:
позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років.
додаткові покарання: заборона обіймати посади до 3-х років та спеціальна конфіскація.
додатково може бути призначена конфіскація майна.

Стаття 366. Службове підроблення

1. Посадовці підробляють офіційні документи:
штраф до 4 250 грн.
обмеження волі до 3-х років.
додатково може бути встановлена заборона обіймати посади до 3-х років.
2. Якщо таке підроблення спричинило тяжкі наслідки:
позбавлення волі від 2-х до 5-ти років.

Попередня статтяНаступна стаття

Права неповнолітніх: умови прийняття на роботу, пільги, гарантії, підстави та порядок звільнення 0 161

У наш час все більше підлітків замислюється над питаннями, де і яким чином можна заробити гроші. Роботодавці ж, нехай і не дуже охоче, але все ж таки іноді приймають на роботу неповнолітніх (адже на їх заробітній платі можна непогано заощадити, оскільки підлітки, на відміну від дорослих працівників, погоджуються майже на будь-яку суму винагороди за свою працю). Проте і неповнолітнім, перш ніж розпочати пошуки роботи, і роботодавцям, перед прийняттям їх на роботу, корисно було б ознайомитись з низкою положень Кодексу законів про працю України та деяких інших нормативно-правових актів, присвячених врегулюванню трудових правовідносин з неповнолітніми.

Умови прийняття на роботу

Як відомо, неповнолітніми є особи, які ще не досягли вісімнадцяти років. У трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх і так само, як і останні, зобов’язані чесно і сумлінно працювати, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової дисципліни тощо.

А от в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються певними пільгами, встановленими законодавством України, — про це прямо зазначено у ст. 187 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).

За загальним правилом, що міститься у ч. 1 ст. 188 КЗпП, допускається прийняття на роботу лише тих неповнолітніх осіб, які вже досягли шістнадцяти років.

Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можуть прийматися на роботу й особи, які досягли п’ятнадцяти років. Також допускається прийняття на роботу осіб, яким виповнилося чотирнадцять років. Але це, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 188 КЗпП, можливо лише при дотриманні наступних умов:

  • по-перше, прийняття на роботу у вказаному віці підлягають тільки учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
  • по-друге, такі особи можуть виконувати лише легку роботу, що не заподіє шкоди їхньому здоров’ю;
  • по-третє, їх робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися виключно у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
  • по-четверте, знову ж таки необхідна наявність згоди одного з батьків (чи особи, що їх замінює, — усиновлювача чи опікуна).

Крім того, усі неповнолітні особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду (порядок його проведення визначено у Положенні про медичний огляд працівників певних категорій, яке затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 45) і в подальшому, до досягнення двадцяти одного року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП).

Обмеження щодо застосування праці неповнолітніх

В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, молодших вісімнадцяти років. Так, у ст. 190 КЗпП встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46). Зокрема, особи, яким ще не виповнилося вісімнадцять років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних з виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; обіймати посади водіїв автомобілів тощо.

Також у зв’язку з особливостями фізичного розвитку підлітків забороняється залучати осіб, молодших вісімнадцяти років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Ці норми диференційовано залежно від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 р. № 59. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише ті підлітки, які не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом). До тривалої ж роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до п’ятнадцяти років взагалі не допускаються.

Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). При цьому нічним вважається час з десятої години вечора до шостої години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП); надурочними — роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП); вихідними — дні, які за затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (статті 67 — 69 КЗпП).

Пільги та гарантії

Усі неповнолітні мають право на певні пільги щодо робочого часу, заробітної плати та надання відпусток. Зокрема, для всіх працівників, які ще не досягли вісімнадцяти років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу, відповідно до ч. 1 ст. 50 КЗпП, становить 40 годин на тиждень, то підлітки віком до шістнадцяти років не повинні працювати понад 24 години на тиждень, а працівники віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років — понад 36 годин на тиждень (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП). Водночас, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їх робочого часу виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій, які працюють у звичайному (повному) режимі робочого часу.

Тобто працівники-підлітки, хоч і працюють порівняно з дорослими протягом меншого проміжку часу, але мають право на оплату своєї праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Тривалість же робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини вищевказаної максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку (оскільки працюючі учні можуть мати різний вік, то і половина максимальної тривалості їх робочого часу буде дорівнювати або 12 годинам — для осіб у віці до шістнадцяти років, або 18 годинам — для осіб у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років на тиждень).

Щодо щорічних відпусток, то відповідно до ч. 1 ст. 195 КЗпП, вони надаються неповнолітнім працівникам у зручний для них час (щоправда, це не означає, що працівник-підліток має право у будь-який час вимагати від роботодавця надання відпустки, при складанні графіка відпусток роботодавець і профспілковий орган зобов’язаний враховувати побажання неповнолітнього працівника щодо часу надання йому відпустки).

Тривалість щорічної відпустки, згідно з ч. 2 ст. 75 КЗпП та ч. 8 ст. 6 Закону України “Про відпустки”, становить для неповнолітніх працівників тридцять один календарний день. Крім того, за перший рік роботи працівникам, молодшим вісімнадцяти років, мають бути надані за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві щорічні відпустки повної тривалості. Якщо неповнолітній був прийнятий на роботу після затвердження графіка відпусток, час надання йому щорічної відпустки за перший рік роботи, з урахуванням його побажання, повинен бути встановлений шляхом доповнення графіка відпусток роботодавцем, за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства. При цьому відпустка має бути надана неповнолітньому працівникові у повному обсязі, а не пропорційно відпрацьованому ним часу.

Відповідно до ст. 196 КЗпП для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років. Відмова у прийнятті на роботу і професійному навчанні на виробництві зазначеним особам, направленим у рахунок броні, забороняється.

У ст. 7 Закону “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” передбачається встановлення квоти робочих місць для працевлаштування молоді, а у разі відмови у прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти — стягнення з підприємств, установ та організацій штрафу у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (зараз ця сума складає 850 гривень) за кожну таку відмову. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку.

При цьому слід зазначити, що у згаданому Законі під терміном “молодь” маються на увазі громадяни України віком від 14 до 35 років (ст. 1 Закону) — таким чином, коло осіб, яких підприємства зобов’язані приймати на роботу у рахунок броні (квоти), порівняно з положеннями ст. 196 КЗпП суттєво розширено.

Підстави та порядок звільнення

Звільнення неповнолітніх працівників з ініціативи роботодавця згідно зі ст. 198 КЗпП допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою відповідного органу у справах неповнолітніх (служби у справах неповнолітніх, які створено відповідно до Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх).

Цікавою особливістю припинення трудових правовідносин з неповнолітніми також є те, що відповідно до чинного законодавства розірвати трудовий договір з працівником, який ще не досяг вісімнадцяти років, можна не тільки з ініціативи роботодавця та самого неповнолітнього працівника, а й з ініціативи батька чи матері (усиновлювача чи піклувальника) останнього, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Щоправда, цей варіант припинення трудових відносин з неповнолітнім можливий лише у разі, коли подальше виконання трудового договору загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси (наприклад, заважає навчанню неповнолітнього).

Начальник відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці У Донецькій області Харченкова С.

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при відвідуванні атракціонів 0 106

     З настанням літа відновлять свою роботу парки атракціонів. Відвідування атракціонної техніки не завжди може бути безпечним, адже не дарма більшість атракціонів віднесені до обладнання підвищеної небезпеки. Для того щоб уникнути нещасних випадків при експлуатації атракціонів їх власники вживають заходів з утримання атракціонів у справному стані: проводять експертне обстеження, технічні огляди, технічне обслуговування даного обладнання.

     Відвідувачі, у свою чергу, також повинні виконувати певні правила для власної ж безпеки.

     Насамперед, відвідувачам необхідно ознайомитись з правилами поведінки і користування даним видом атракціону, де будуть вказані обов’язкові для виконання вимоги, зокрема:

  • максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль;
  • мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон;
  • обмеження для відвідувачів у користуванні даним атракціоном (заборона на користування даним атракціоном для відвідувачів з електрокардіостимуляторами, хворобами серця, вагітних жінок, відвідувачів із будь-якими порушеннями здоров’я, які можуть загостритися під час користування цим атракціоном);
  • заборону брати із собою гострі, довгі та об’ємні предмети (тростини, парасольки тощо), а також тварин.

     Деякі відвідувачі через свої фізичні дані можуть піддатися небезпеці під час користування конкретними атракціонами, то таким відвідувачам не дозволяється користуватися цими атракціонами, якщо тільки немає можливості забезпечити їх додатковими засобами захисту. Заборона користування атракціоном для розваг на підставі медичних показників або міркувань безпеки не є дискримінацією.

     Якщо атракціон призначений тільки для дітей, зріст яких менше 140 см, що приблизно відповідає віку 10 років або молодше, то про це буде вказано на відповідних табличках. Поруч з такими атракціонами встановлюються ростоміри.

     Перед початком руху атракціону оператор повинен проінструктувати щодо необхідності дотримання правил поводження під час поїздки.

     Кожен пасажирський модуль повинен завантажуватися відповідно до схеми, зазначеної в настанові з експлуатації, включаючи випадки неповного завантаження.

     Оператор або помічник оператора атракціону мають переконатися, що кожен відвідувач правильно розташований на посадковому місці, пристрій фіксації перебуває в необхідному положенні, а замок замкнений. Необхідно переконатися, що на атракціоні немає відвідувачів, для яких пристрої фіксації або сидіння не підходять за їх антропометричними даними або з інших причин. Зазначену перевірку необхідно здійснити до пуску атракціону та перед подачею сигналу про готовність до пуску.

     Відвідувачів не можна саджати на пасажирські місця, обладнання або фіксація яких несправні.

     Під час руху атракціону необхідніо зберігати запропоноване положення (тобто не висовувати руки та ноги або не вставати під час руху), забороняється ставати коліньми або стояти/сидіти на поруччях і бічних стінках; забороняється заплигувати або зістрибувати з атракціону під час руху. Також важливо розуміти, що вільно звисаючі шарфи та довге волосся можуть безпосередньо загрожувати вашій безпеці.

     Тільки дотримання вимог безпеки, зазначених в правилах поведінки атракціонами, виконання вказівок оператора атракціону і особиста обережність допоможуть уникнути неприємностей і принесуть виключно гарний настрій від розваг на атракціонах.